Рухливі ігри для малюків. КОРИСНИЙ ОБІД У ПЛЕКАЛЬНІ.

За вікном тепло, ласкаве сонечко так і кличе на вулицю. Надворі збирається весела компанія малюків, чим їх можна розважити? Сьогодні ми хочемо вам запропонувати кілька рухливих ігор для малюків 3-4 років, хоча і трішечки старші дітки залюбки будуть в них грати.

ГУСИ, ГУСИ, ДОДОМУ!

Не думайте, що ці гуси були собі полохливі та й годі, бо тікали од вовка. Вони ж були ще невеличкі гуси, майже гусенята, а вовк той, звісно, і страшний, і здоровенний.
Тим вони й мусили бігти. Та хоч і бігли, то проз вовка бігли, на полі ночувати не лишалися! Ото ж бо й не були такі страхополохи, як хтось би міг подумати. А ноги такі прудкі мали, що й вовкові заздро ставало. Недарма ж і почали в цих гусей гратися.
Отак. Беруть довгу лозину і двоє дітей міряються — беруться по черзі руками від одного кінця до другого. Чия рука вкінці вийде зверху, той буде за матір гусям, а чия знизу — той вовк. Мати виряджає гусей — усіх дітей — на пасовисько (з одного краю галявини в другий), і вони починають «пастися». Вовк одходить далеченько вбік. Мати враз гукає:

—  Гуси, гуси, додому!
—  Чого? — озиваються гуси.
—  Вовк за горою!
—  Що він робить?
—  Гуси скубе!
—  Які?
—  Сірі, білі, волохаті!
Тікайте прудко до хати!

Тут усі гуси — в ноги! А вовк — навперейми, аби когось упіймати. Та довгенько йому доводиться побігати, поки зловить якого гусачка! Ну, а як уже зловить, тоді одводить до себе за гору, а сам кидається за іншими. Як усіх переловить або вже дуже втомиться, тоді вибирають іншого вовка та матір і граються далі. Пограйтеся й ви в цю гру.

 

СІРИЙ  ВОВК

А оце вже гра для тих, хто має прудкі ноги. Бо тут треба втікати од сірого вовка! Ну, хоч і не від справжнього сірого вовка, то все-таки попасти йому, в лапи не хочеться.
А починається все так. Одного когось вибирають за сірого вовка. Він сідає на пеньочку й сидить, зіщулившись і взявшись рукою за щоку. Ось, мовляв, який я бідний та сумирний!
Ну, всі, коли таке побачать, підходять до вовка ближче, а далі зовсім близенько, нахиляються і вдають, ніби рвуть траву. Та ще й приспівують:

І рву, і рву горішечки,
Не боюсь вовка й трішечки!

І махають на вовка руками, наче кидають оті нарвані «горішечки».
Оцього вже вовк не витримує. Він підхоплюється на рівні ноги — і навздогінці!
Ганяється, поки таки когось упіймає: нехай іще хтось побуде за сірого вовка!

Більше українських народних ігор ви можете знайти на сайті “Мала сторінка”

ЇСТІВНЕ – НЕЇСТІВНЕ.

У цю гру можуть грати діти практично будь-якого віку.

Всі повинні встати в ряд, а ведучий, кидаючи кожному м’яч, буде називати предмети. Якщо предмет їстівний, гравець повинен піймати его.За це він повинен зробити один крок вперед, в сторону ведучого. Якщо предмет неїстівний, гравець ні в якому разі не повинен його ловити. Тоді він теж може зробити один крок вперед.

Піймавши м’яч, коли названий неїстівний предмет, або не зловивши коли названий їстівний, гравець залишається на місці. Хто першим дійде до ведучого, той його замінить, і гра продовжиться.

Більше рухливих ігор за віком можна знайти на сайті “Моя дитина”.

ДЕНЬ – НІЧ.

Один з учасник цієї гри буде ведучим. Він повинен говорити: «День!» Або «Ніч!» Коли ведучий говорить: «День»!, То всі учасники повинні стрибати, веселитися, грати. Коли ведучий каже: «Ніч!»,  всі гравці повинні завмерти на місці. Той хто не встиг,  повинен вийти з гри.

САДІВНИК.

Кожен з гравців називається будь-якою квіткою. Ведучий (“садівник”) каже такі слова:

– Я садівником народився, не на жарт розсердився. Всі квіти мені набридли, крім …

І називає будь-яку квітку з тих, що обрали гравці. “Квітка” відповідає:

– Ой!
– (Ведучий) Що з тобою?
– Закоханий (-а).
– У кого?
– У … (Називає будь-яку іншу квітку з тих, що обрали гравці  або “садівника “.)

Той, кого назвали, також відповідає:

– Ой!
– Що з тобою?

І так далі..

Гравець, який вчасно не відгукнувся вибуває з гри, гра продовжується з іншими гравцями, доки не залишиться одна квітка.

 

Бажаємо весело пограти зі своїми малюками! До наступної зустрічі!