Казка про маленьку пташку. Дитячий садок.

Дуже давно, в незапам’ятні часи, на землі не було вогню і ніхто не знав, як його добути.
Тоді вирішили відправитися за вогнем до самого бога. Але бог адже далеко. Хто ж до нього дістанеться? Звернулися до великих птахів. Великі птахи відмовилися, малі теж, та і жайворонок не захотів. Маленька пташинка слухала, як вони між собою сперечалися, і сказала їм:
– Раз ніхто не хоче туди летіти, полечу я!
І ось вона полетіла і летіла так швидко, що скоро примчалася до божого престолу. Бог дуже здивувався, побачивши її. Він посадив її до себе на коліна, але не наважувався дати їй вогонь.
Але пташинка наполягала.
-Ну так і бути! Я дам тобі вогонь,але знай,якщо ти полетиш занадто швидко, пір’їнки твої спалахнуть.
Пташинка обіцяла бути обережною.
Поки вона ще була далеко, вона пам’ятала цю пораду,, але коли стала наближатися і здалека побачила, як усі чекають її на землі, то полетіла швидше. І що передбачив їй бог – сталося.
Вона принесла на землю вогонь, усі негайно ж оволоділи ним, а бідна пташинка залишилася без єдиної пір’їнки. Згоріли усі!
Тут птахи заклопоталися навколо неї. Кожна вирвала у себе по пір’їнці, щоб скоріше змайструвати пташинці хоч яке-небудь 👗. Бо відтоді у неї таке строкате оперення.
Тільки один бридкий птах – сова – не захотів їй дати нічого. І тоді усі птахи накинулися на неї, щоб провчити за таку безсердечність. І сові довелося сховатися. Ось чому вона виходить тільки ночами, а якщо з’явиться вдень,то усі птахи зграєю накидаються на неї і заганяють в дупло.

Французька народна казка

 

 

Дитячий талант, сіль, клей, творча кмітливість. Ось,що нам знадобилося на заняттях!